Подарунковий набір зі шкатулкою, масло св. Спиридона + чотки з ладану + 2 комбоскіні + подушечка

Подарунковий набір зі шкатулкою, масло св.Спиридона + чотки з ладану + 2 комбоскіні + подушечка
Розмір шкатулки: 15×15×7 см

Святитель Спиридон - великий святий всього православного світу. Мощі його ось уже понад 1700 років нетлінні. Хто ж він, цей святий, до якого їдуть з усіх кінців світу?

1. Мощі преподобного зберігають температуру людського тіла, у нього росте волосся і нігті, а одяг зношується. На Корфу популярний переказ про те, що Святий Спиридон багато ходить по світу і робить добрі справи, тому його черевики стоптуються. Раз на рік черевики змінюють, а стара пара стає шанованою реліквією для православних усього світу.

2. Спиридон Тримифунтський усе життя творив добрі справи: годував бідних, давав кров бездомним і за життя проявляв чудеса зцілення.

3. За праведне життя був наділений Господом даром прозорливості та зцілення хворих.

4. На першому Вселенському Соборі, тримавши цеглину в руках, показав на її прикладі Єдність Святої Трійці – і з цеглини пішов вогонь, потекла Вода, а глина лишилась в руках Святого. «Це три стихії, а цеглина - одна. Отак і Пресвята Трійця має три лиця, а Божество має ЄДИНЕ!»

5. Спиридон Тримифунтський на Кіпрі під час посухи та неврожаю своєю молитвою зупинив природнє лихо.

6. В один із днів до Спиридона Тримифунтського прийшла жінка, яка тримала на руках мертву дитину. Святитель виголосив молитву, і немовля ожило. Побачивши це чудо, мати впала замертво, але за молитвами до Господа святитель повернув до життя і її.

7. Коли розбійники вночі забралися в кошару до преподобного, то невидима сила зв'язала їх, і злодії не змогли зрушити з місця. Вранці святитель розв'язав розбійників, умовив їх залишити злочинне ремесло і подарував кожному по вівці зі словами: «Нехай же недаремно ви не спали».

8. Навіть будучи єпископом Тримифунта, святий продовжував вести просте і смиренне життя: самостійно прибирав хліб, пас стада овець.

9. Коли фашисти бомбили острів Корфу під час II Світової війни, єдиним місцем, де люди могли відчувати себе безпечно, був храм Спиридона Тримифунтського. Всі будівлі навколо церкви були зруйновані, а у храмі залишилося цілим навіть скло.

З благословення архієрея однієї з найдавніших єпархій Елладської Православної Церкви, митрополита Керкірського і Паксійського Нектарія (Доваса)