Браслет із оніксу чорного матового із підвіскою-черевичком святителя Спиридона

Браслет із натурального каміння із підвіскою-черевичком святителя Спиридона Тримифунтського, ручна робота.

Товщина каміння в браслеті: 8 мм
Браслетик на 24 намистини
Підвіска-черевичок із посрібленням.

Святитель Спиридон - великий святий всього православного світу. Мощі його ось уже понад 1700 років нетлінні.
1. Мощі преподобного зберігають температуру людського тіла, у нього ростуть волосся і нігті, а одяг зношується. На Корфу популярний переказ про те, що Святий Спиридон багато ходить по світу і робить добрі справи, тому його взуття стоптується. Щорічно черевики міняють, а стара пара стає шанованою реліквією для всього православного світу.
2. Спиридон Тримифунтський все життя робив добрі справи: годував бідних, давав притулок бездомним і за життя виявляв чудеса зцілення.
3. За своє праведне життя був наділений Господом дар прозорливості та зцілення хворих.
4. Саме Спиридон довів єдність святої Трійці – у 325 році на першому Вселенському соборі, тримаючи цеглу в руці, показав на її прикладі єдність Святої Трійці: з цегли пішов вогонь, потекла вода, а глина залишилася в руках Святого. «Це три стихії, а цегла - одна. Так і Пресвята Трійця має три Особи, а Бог ЄДИНИЙ»
5. Спиридон Тримифунтський на Кіпрі під час посухи та неврожаю своєю молитвою зупинив стихійне лихо.
6. В один із днів до Спиридона Тримифунтського прийшла жінка, котра тримала на руках мертву дитину. Святитель промовив молитву, і немовля ожило. Побачивши це диво, мати впала мертво, але після молитов Господу Святитель повернув до життя і її.
7. Коли розбійники вночі залізли в кошару до преподобного, то невидима сила пов'язала їх, і злодії не змогли зрушити з місця. Вранці святитель розв'язав розбійників, умовив їх залишити злочинне ремесло і подарував кожному по вівці зі словами: «Не даремно ви не спали».
8. Навіть будучи єпископом Тримифунта, святий продовжував вести просте і смиренне життя: самостійно випікав хліб, пас отари овець.
9. Коли фашисти бомбили острів Корфу під час II Світової війни, єдиним місцем, де люди могли відчувати себе у безпеці, був храм Спиридона Тримифунтського. Всі будівлі навколо церкви були зруйновані, а в храмі залишилося цілим навіть скло.