Священник Свято-Михайлівського храму села Верхи Павло Камець 30 літ пече просфори. Цю роботу довіряють далеко не кожному. Має вона свої секрети. Відкриваємо деякі з них. Про те, як отець Павло пече просфори у себе вдома, з чого їх готують і чим цей хліб особливий, розповіла Леся Мінібаєва виданню «Полісся».
Випікати просфори можуть прихожани храму, котрі багато років перебувають у церковному приході та довели свою віру добрими справами. Раніше у Верхах, селі, де служить о. Павло, зазвичай пекли або благочестиві вдови, або жінки, котрі жили поза шлюбом. Просфорник повинен бути воцерковленою людиною, православним християнином. Для звершення обряду випікання необхідна тверда віра в Бога, трепіт перед церковними Таїнствами, а головне — бажання працювати.
Просфора (чи проскура) – богослужбовий літургійний хліб, який використовується під час православного богослужіння Літургії для Євхаристії, та для поминання під час проскомидії живих та померлих.
«Однак останнім часом це бажання виникає не в усіх, а з цим і постає проблема. Позаяк знайти людину, котра б з усією відповідальністю та жертовністю несла духовний послух, дуже складно. А отже цю важливу справу довелось перебрати на себе та на свою дружину - матінку Ніну», - каже батюшка.
Священик “випрацював” і свій рецепт, яким користується багато років.
«До 10-ти склянок борошна додаю пів літра води, чайну ложку солі та 5 грамів дріжджів. Крім того при виготовленні церковного хліба домішується свята вода, що знаменує благодать Божу. Тісто сходить від півтори до 2-х годин. Затим триває вимішування спеціальним пристроєм, аж доки воно не стане однорідним та блискучим», – розповідає батюшка.
Реманент для приготування церковного хліба не вибагливий: духова піч, посуд для замішування, деко, розкатка, через яку обробляється тісто та доводися до однорідної консистенції і щільної структури. Крім того дошка або інша поверхня для формування готових виробів.
Посуд, у якому готується хліб, слугує виключно для виготовлення просфор і в жодному разі не повинен використовуватись для чогось іншого. Загалом з однієї порції у духовці випікається 107 просфорок.
Досвідчений просфорник демонструє форми, що ними видушує тісто, та печатки, за допомогою яких викарбовує печать образу Божого, яка за церковним звичаєм проникає у все єство людини.
Просфора складається з двох частин, виготовлених окремо одна від одної, а потім з’єднаних разом. На верхній частині викарбуваний чотириконечний рівносторонній хрест з написами ІС, ХС (Ісус Христос) та знизу НІ КА, що з грецької мови означає “перемога”. При цьому нижня частина її відповідає земному складу, а верхня відзначає духовний образ в людині, у якому зберігається образ Божий і таємничо присутній Дух Господній.
Приступати до випічки просфор людина має перебуваючи в духовній та тілесній чистоті. Під час виготовлення просфор священик читає молитви.
Для звершення Євхаристії (Святого Причастя) використовується п’ять хлібців. Та просфора, з якої беруться частинки для причастя вірних, називається агничною. З неї виймається Агнець, це символізує також і народження Христа з пречистої утроби Діви Марії, а також відділення безгрішного і очищеного Божественним єством людського єства Ісуса Христа, від середовища світу земного життя.
Тоді, як з решти чотирьох інших відокремлюються часточки в пам’ять Пресвятої Богородиці, святих, а також в пам’ять живих та мертвих членів церкви. Усі різної величини та однієї круглої форми, як знак того, що людина створена для вічного життя.
